«Це стало життям»: як 26-річний директор Олег Мадревський розвиває спорт у Болграді
1871 У дев’ять роківОлег Мадревський уперше прийшов на футбольне тренування. Через 14 років він очолив комунальний заклад «Спорт для всіх» Болградської міської ради.
Сьогодні Олег керує спортивним закладом, яке об’єднує 16 видів спорту, працює з тренерами, розвиває спортивну інфраструктуру та намагається втримати молодих спортсменів у місцевій спортивній спільноті. Детальніше в цьому розбиралась журналісткаРайон.Болград.
Директором став у 23 роки
Вперше на футболу його привів дідусь.
«Мій дідусь возив мене на футбол, він був ярим уболівальником, показував, захоплювався», - каже Олег Мадревський.
До 15 років Олег регулярно тренувався. У старших класах зробив перерву та повернувся до командного футболу вже у студентські роки, коли почав грати за університетську та міські команди.
Професійну спортивну освіту він при цьому не здобував. Олег закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю «політологія».
Проте досвід роботи з людьми почав отримувати ще задовго до того, як став керівником комунального закладу. Ще у восьмому класі його обрали президентом учнівського самоврядування у Болгарській гімназії. Згодом в університеті він став керівником профкому на факультеті.
Тож призначення директором у 23 роки не стало його першим досвідом відповідальності за інших. Але масштаб цієї відповідальності Олег, за його словами, усвідомив далеко не одразу.
«Я тоді цього не розумів. Скоріше за все, у мене були рожеві окуляри. Коли тебе призначають директором, ти не усвідомлюєш, куди потрапляєш. Це усвідомлення у мене почало з’являтися тільки зараз: яка кількість відповідальності, з якою кількістю людей ми маємо справу, з якою кількістю населення працюємо», – каже чоловік.
Три роки змін
Коли Олег прийшов на посаду, заклад поступово почало отримувати нові спортивні об’єкти. Одним із найбільших результатів своєї роботи директор називає відновлення приміщення на вулиці Терещенко.
І якщо матеріальна база – те, що можна побачити, – змінюється поступово, то не менш важливою частиною роботи закладу Олег вважає людей.
«Я вважаю, що на сьогодні наш комунальний заклад складається тільки з професіоналів. Так, десь є якісь наші внутрішні питання щодо процесів та турнірів. Але я вважаю, що на сьогодні я працюю з людьми, які повністю віддаються своїй справі, знають, заради чого вони це роблять, і я відчуваю підтримку», – розповідає Олег.
Цю підтримку він згадує не лише у контексті спортивних результатів. Для молодого керівника важливо знати, що поруч є люди, до яких можна звернутися не тільки з робочим питанням.
«Я відчуваю підтримку не тільки в плані наших спортивних результатів, але й моральну. Коли мені тяжко, поруч зі мною є люди, які можуть мене підтримати», – каже чоловік.
За роки роботи змінився і масштаб спортивної діяльності. Коли передали колишню ДЮСШ, там було три основні види спорту: гандбол, футбол та вільна боротьба. Сьогодні їх – 16.
Футбол, боротьба та волейбол залишаються основними напрямами, але паралельно розвиваються настільний теніс, шахи, шашки, нарди, дартс та великий теніс та інші види спорту.
Окремо комунальний заклад співпрацює зі спортсменами, які не входять безпосередньо до структури КЗ. Один із таких напрямів – мотокрос.
«Дуже активні люди. Там є свої тренери, колишні спортсмени, які колись займалися, а зараз підтягують молоде покоління. Дуже популярний вид спорту. Ми з ними спілкуємося, працюємо, продовжуємо комунікувати», – додає директор КЗ “Спорт для всіх”.
Цього року представники Болграда вперше взяли участь у чемпіонаті України з мотокросу. Максим Каракаш посів восьме місце.
«За нашими мірками це космічний результат», – підкреслює герой публікації.
Найважче – втримати молодь
Розвиток спорту в невеликому місті має свою особливість. Діти ростуть, закінчують школу, вступають до університетів – і часто залишають Болград. Для спортивних тренерів це означає втрату вихованців, з якими вони працювали роками.
«Наші випускники з якими ми працюємо три, чотири, п’ять років, закінчують, їдуть за кордон, їдуть у великі міста. Нові дітки теж з’являються. Але наше основне прагнення – щоб у нас не було прірви між юнацьким і ветеранським спортом», – каже директор комунального закладу.
Тому в «Спорті для всіх» хочуть зберігати зв’язок із тими, хто виїхав. Навіть якщо людина навчається чи працює в іншому місті або країні, вона може залишатися частиною спортивної спільноти Болграда.
Для Олега це вже не абстрактна проблема. Він говорить про власний досвід роботи з молодими спортсменами, яких доводиться проводжати з міста. Тому одним із головних завдань комунального закладу він називає не лише залучення нових дітей, а й збереження зв’язку з тими, хто вже виріс у місцевому спорті.
Для тренерів, які роками працюють із дітьми, важливу роль відіграє результат їхньої праці.
Олег каже, що Відділ культури, туризму, молоді та спорту Болградської міської ради та влада громади підтримують тренерів у практичних питаннях: допомагати з виїздами, матеріальним забезпеченням, організацією змагань.
«Основна мотивація для кожного тренера – це їхні учні. Це основний мотиватор, з ким би ти не спілкувався – з досвідченими тренерами чи молодими. Коли ти привозиш якісь медалі, грамоти – це основна мотивація. Це дає поштовх для того, щоб ти далі розвивався», – підкреслив директор КЗ.
Відділ культури, туризму, молоді та спорту Болградської міської ради забезпечує тренерів необхідним інвентарем. За словами директора, сьогодні приблизно 85–90% тренувань забезпечені необхідним – м’ячами, формою та іншим спортивним спорядженням.
«Я люблю наше місто»
Олег мав можливість виїхати з України, але не скористався нею. Причина, за його словами, проста – він не хотів залишати дім.
«Я домашній достатньо, і не хочу нікуди їхати. Я вдома і я люблю це місто. Навіть коли жив в Одесі, мене тягнуло додому. Можливо, я сильно прив’язаний до дому, до свого міста, до батьків, до родичів. Я не хочу прожити своє життя далеко», – каже Олег Мадревський.
Говорячи про те, чого сьогодні найбільше бракує спортивному життю міста, Олег насамперед називає інфраструктуру.
Є діти, які хочуть займатися. Є тренери та люди, готові розвивати різні види спорту. Але для цього потрібні якісні майданчики.
«У нас є види спорту, яким не вистачає умов. Нам дуже не вистачає нормального, якісного великого футбольного поля. Зараз розвивається великий теніс – не вистачає ще кортів», – підкреслив директор комунального закладу.
Найболючіше наше питання – інфраструктурне. Чим більше буде майданчиків і чим більше вони будуть у нормальному, адекватному стані, тим краще”.
Водночас створення нової інфраструктури потребує фінансування. Саме тому КЗ "Спорт для всіх" поступово вчиться залучати додаткові ресурси – зокрема через грантові програми та конкурси.
Минулого року КЗ взяло участь у громадському бюджеті. Проєкт вдалося реалізувати, а спортивна база отримала два сучасні електронні табло.
«Ми написали проєкт, старалися, виграли. І на сьогодні маємо два сучасних нових табло. Це те, що ми отримали завдяки тому, що зібрали голоси», – каже Олег.
«Це стало життям»
На найближчі роки Олег не будує надто масштабних планів. Каже, що час, у якому живе країна, не дозволяє точно прогнозувати далеке майбутнє. Тому головні завдання залишаються практичними: розвивати матеріальну базу, збільшувати кількість спортивних майданчиків, покращувати їхню якість і підтримувати тренерів. Але ще важливіше – зберегти людей.
Тих, хто сьогодні приходить на тренування. Тих, хто завтра може виїхати на навчання. І тих, хто через кілька років, можливо, повернеться до Болграда вже як спортсмен, тренер або просто учасник місцевих змагань.
За три роки роботи КЗ «Спорт для всіх» для Олега перестало бути просто місцем роботи.
«Як би це не звучало пафосно, але це стало життям. Я приходжу сюди о дев’ятій годині й повертаюся з тренувань там о дев’ятій вечора. П’ять днів на тиждень, окрім цього – субота, неділя, змагання. Я перебуваю тут, у цьому оточенні», – ділиться Олег Мадревський.
Він визнає: бувають важкі дні, складні підготовки, моменти, коли втомлюєшся морально й фізично. Але за ці три роки звик бачити себе саме в цьому середовищі.
«За ці три роки я не можу уявити своє життя якось поза цим. Подивимося, як буде в майбутньому, але поки що це моє життя, моя основна діяльність», – завершує директор КЗ “Спорт для всіх” Олег Мадревський.